Методична скринька

Використання методів інтерактивного навчання 

на уроках англійської мови

Фірчук Н.В., викладач англійської мови

Мені імпонує висловлювання відомого педагога Януша Корчака, яке надзвичайно пасує до нашого сьогодення: «Вчитель - це той, хто не затискує, а визволяє; не пригнічує, а підносить; не бгає, а формує; не диктує, а вчить; не вимагає, а запитує; той - хто переживає з дитиною багато натхненних хвилин.»

Саме ці слова визначають завдання, яке я втілюю кілька років – використання інтерактивних технологій в особистісно-орієнтованій освіті учнів, формування особистості і виховання громадянина, здатного жити у демократичному світі. Тож я намагаюся слідувати наступним принципам викладання:

-практичність знань учнів

-особистісно-зорієнтоване навчання

-комунікативне спрямування навчання

-готовність до зовнішнього тестування

-підвищення мотивації учнів училища до вивчення іноземної мови

Мене зацікавили дані американських учених, що під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/ аудіо матеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %.Тому вивчення англійської мови не повинно бути звичайним та буденним. Головне – викликати у учнів зацікавленість з першого уроку і намагатися підтримувати її протягом всього курсу навчання, перетворюючи звичайні уроки в рольові ігри, подорожі, маленькі шоу чи бесіди за круглим столом, контрольні роботи – у конкурси та змагання з духом здорової конкуренції, практичні роботи – у відпрацювання вивченого та застосування всього набутого у змодельованих ситуаціях, наближених до реального життя.

Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Саме така модель дає можливість врахувати можливості дитини, зацікавити її до осмисленого вивчення навчального матеріалу, залучити її до активності на будь-якому етапі уроку. Учні приймають участь у формулюванні проблеми, визначають основні питання, працюють з різними джерелами, узагальнюють, диференціюють, висловлюють власну думку, сперечаються, оцінюють власну діяльність на уроці.

Отже, кожний учасник навчального процесу займає активну позицію. Добре, якщо рівень розмови підкреслюється не тільки його знанням правил діалогу, а і його місцем за партою, тому парти в кабінеті іноземної мови нашого училища розміщені по периметру, так, щоб усі учасники бачили один одного,і погоджуючись або не погоджуючись з точкою зору товариша,могли відверто дивитися один на одного. Така модель потребує адекватних форм та засобів організації навчального процесу. Тому в моєму творчому доробку – уроки з використанням інтерактивних технологій, уроки-рольові ігри, уроки-тренінги, уроки-подорожі, уроки-прес-конференції.

 Зазвичай я використовую елементи інтерактивного навчання майже на всіх своїх уроках. Часто розпочинаємо урок із навчальної гри, що допомагає активізувати лексичний матеріал вивченої теми. Наприклад: гра «Снігова лавина» з теми «Світ мистецтва» - я починаю речення:

  -I like the picture by Thomas Gainsborough «Sunset». Наступний учень повинен повторити моє речення та додати своє власне про улюблену картину, другий учень повторює речення вчителя, попереднього учня та додає своє. –Nataliya Vasylivna likes the picture by Thomas Gainsborough «Sunset» and I like the picture by John Constable «A Cottage in a Cornfield». – Nataliya Vasylivna likes the picture by Thomas Gainsborough «Sunset», Alina likes the picture by John Constable «A Cottage in a Cornfield» and I like the picture by Thomas Lawrence «Queen Charlotte». За допомогою цієї вправи учні вчаться правильно вимовляти назви картин, їх авторів, повторюють правила граматики – вживання Present Simple – та розвивають темп мовлення.

А при введенні нової лексики практикую метод  «Мозкового штурму». Учні називають по черзі слова, які асоціюються з даною темою, слова записуються на промінчиках сонечка. Технологію «Mind Map» доцільно використовувати як на першому, так і на другому курсах навчання. Коли лексичний запас учнів достатньо високий,то ефективним є використання такої форми роботи як «Clustering», де коло асоціацій значно ширше.

Метод «Мікрофон» можна використати при підбитті підсумку уроку чи під час монологічного висловлювання з певної теми. Часто разом з цим методом, для вираження своєї власної думки, як в усній, так і в письмовій формі використовую також метод «ПРЕС»:

P – position             P - I think…

 R – reason              R - because…

 E – example           E - for example…

 S – solution            S - that’s why…

Наприклад, учень висловлює свою думку з теми «Why go to school?»:

I think school is not only a place of formal education, it is a place where pupils can develop their skills in social relationships because at school they can enjoy different cultural and confidence – building activities. For example, I take part in dramatic and musical performances at a school and class party. At school I make out good friends, whith whom I spend considerable time going together to parties and discos. That’s why, school is an attractive place for me.

  Особливо цікавим є використання методу «Карусель». Я використовую його,коли йде обговорення якогось питання,що має декілька точок зору. Ось, наприклад, при вивченні теми «People and relationship» розпочалась дискусія чи можна купити щастя за гроші. На початку уроку я застосувала метод «Шкала думок», що дозволило виявити думку учнів щодо заданого питання. Як і очікувалося, учні розділилися на три групи. Перша вважала, що гроші є  головним джерелом щастя. Друга –без грошей життя було б щасливішим. Третя – самих грошей не достатньо, щоб бути щасливими.

Останню групу учнів було розподілено між першою і другою, і розпочалася робота. Кожна група повинна була підібрати по 5 суттєвих аргументів, що відстоювали їхню думку про необхідність грошей у житті людини. Через 5-7 хвилин я організувала « Карусель».

Учні протилежних груп повинні були вислухати один одного протягом 30 секунд і  пересісти на інший стілець при цьому занотувати думки своїх опонентів. Після закінчення вправи усі повернулися на свої місця і внесли в таблицю «ЗА-ПРОТИ» свої думки та думки іншої групи. Наприкінці дискусії, використовуючи метод «Мікрофон», учні ділилися враженнями та говорили чи змінили вони думку. Це чудова техніка концептуального навчання,творче вирішення проблеми та поліпшення усних мовних навичок. Слід також відзначити, що ігровий, захоплюючий характер нетрадиційних завдань дозволяє учням, які мають низький рівень навчальних досягнень,почувати себе потрібними у спільній діяльності. У той же час поліпшуються відносини через довіру та товариськість.

 При використанні інтерактивних методів роботи на своїх уроках я дотримуюся такого правила: «mistakes are possible!» Це психологічно дуже важливо,бо дає змогу учням говорити, не боячись допустити помилку і бути виправленим одногрупником або вчителем .Викладачеві, навпаки, надається можливість побачити і систематизувати типові помилки, відібрати матеріал для повторення та подальшого удосконалення. При цьому слідкую, щоб діалог проходив за рівних умов. Нехай учні у чомусь помиляються, але це їхні самостійні кроки. Досить тільки тактичними підказками, доброзичливими зауваженнями, іноді жартами коригувати хід дитячого мислення. Тоді воно одержує правильне окреслення, потрібний напрям. Роль учителя стає роллю одного з партнерів, який впливає на весь процес. А учні стають власниками ідей, це тоді, коли вони зможуть висловити ці ідеї власними словами. Активний обмін точками зору між учнями збагачує їхній словниковий запас, вчить правил спілкування, особливих словникових стійких виразів, дає змогу здійснювати процес інтеграції на інших навчальних предметах, використовуючи вже існуючий досвід, переглядати його з нових позицій, приймати конструктивні рішення. Щоб урок, на якому застосовується метод інтерактивного навчання досяг мети, треба, щоб учні не тільки орієнтувалися у темі розмови, а й мали достатній словниковий запас, за допомогою якого могли б будувати своє мислення, обґрунтувати свою думку. Саме тому для використання цього  методу  на уроці англійської мови дуже важливою є попередня підготовка.

Оскільки в училищі навчаються учні з різних шкіл нашої області, рівень їх  знань дуже різний. Щоб підготувати їх до такої розмови, доцільно використовувати деякі елементи інтенсивного навчання учнів іноземних мов, які дають змогу приблизно в однакових рівнях кожному оволодіти темою. Цієї мети я намагаюся досягти таким чином.

Учням повідомляю тему уроку. Якщо вона складна,наприклад,така як «Is the Earth in danger?» або «Сommunication technologies»,пропоную учням почати обговорення рідною мовою, поступово переходячи на англійську .При цьому вони потрапляють у таке становище, в якому не можуть висловити свою думку без знання тих чи інших іноземних слів або висловлювань. Пояснюю учням, що деякі поняття можна замінити іншими, вже знайомими або словами-синонімами. Потім пропоную різні вправи для ознайомлення, вимовляння, закріплення в пам’яті та використання нової лексики. Так, учням можна запропонувати такі вправи:

- ввести в речення потрібне за змістом слово або вираз;

- скласти діалог,використовуючи нову лексику;

- закінчити речення;

- прослухати речення і визначити правильність використання лексики;

- одержуючи роздаткові картки, в яких написано скорочене повідомлення, де пропущене кожне , наприклад, шосте слово, заповнити пропуски новою лексикою і т.д.

На наступному етапі, коли учні вже знайомі із новою лексикою, читаю виразно і голосно текст, і майже пошепки перекладаю кожне речення, ніби не перекладаю, а підказую. Внаслідок цього в учнів складається ілюзія, що вони все розуміють самі. Психологічно це дуже важливо, оскільки надає впевненості у власних силах: «Я можу – і це здорово!» Потім пропоную учням дещо розслабитися, закрити очі і прослухати текст ще раз на тлі спокійної, ледве чутної мелодії слів. Така форма роботи дає змогу підготувати учнів не тільки до читання тексту з повним розумінням, а й відразу переходити до переказу. Причому завдання на переказ даю кожному індивідуальне. Якщо це достатній рівень – «Розповідай усе, що запам’ятав», якщо середній – «Перекажи близько до тексту», а якщо вищий – «Перекажи з використанням додаткового матеріалу».Звичайно, при цьому вчитель докладає багато зусиль і часу, але результат вартий того. Усі учні групи отримують певний рівень знань, необхідний для подальшого залучення кожного з них у процес інтерактивних форм діяльності.

Один із інтерактивних методів, який зазвичай використовую на початку уроку будь-якої теми «Учні проти викладача». Вся група при цьому поділяється на 2- 3 команди. Повідомляю тему розмови, проблему, мету і завдання уроку .Кожна команда отримує завдання:протягом 3 хвилин придумати два запитання для викладача. Дошка поділяється на 3(4) колонки. У першій записують питання команд. У другій, третій – бали командам за участь в обговоренні цих питань. Так надається можливість кожній з команд довести або спростити відповідь учителя. За кожний наведений доказ команда отримує один бал.

Завдання викладача – дати таку відповідь на запитання,яка б спровокувала учнів шукати шляхи і способи,згодні чи не згодні з ним. У фіналі розмови (а вона може тривати 15-30хв. залежно від широти проблеми уроку) підбиваю підсумок. Елемент змагання сприяє активізації розмовної діяльності учнів.  Якщо команда,яка задала запитання,не задоволена відповіддю,цю проблему залишаю як домашнє завдання і на наступному уроці протягом  3-5 хв. ми її обговорюємо.

Ще один із методів інтерактивного навчання, який я вдало використовую на підсумкових уроках це – «Brain puzzle». Його основна мета – зібрати із деталей ціле, пройти шлях від простого до складного легко і швидко. Залежно від обраної теми проведення займає 15-20 хв. Цей метод не вимагає великої підготовчої роботи, достатньо мати аудіозапис із спокійною мелодією і картки-підказки. Наприклад, на підсумковому уроці по темі «Світ мистецтва» я додатково запропонувала учням як роздатковий матеріал висловлювання англійською мовою різних авторів про мистецтво, оповідання: «English painters», «The world of painting». Отже,

1)                 What is the theme of our lesson – «The world of painting».

2)                  And let’s parallely we’ll discussing the subject «English painters», if you have no objections.

3)                 Now we shall work in the following way:

Take these sheets of paper and write down on them as many words and expressions on the subject of our lesson as you can do for 3 minutes. So, one, two, three…begin! (включаю аудіозапис із тихою, спокійною мелодією)

4)                 Stop writing, please. Time is over. And now exchange your sheets with your neighbours and quickly look through the words. Read the words in chain and don’t repeat the same words twice.

Обмінюючись аркушами із словами з сусідом по парті, кожен учень одержав додаткову інформацію. Прочитавши їх вголос та почувши із вуст товаришів, згадав вимову.

5)                 So the next step in work. Be so kind and number into «first, second, third».

O. K. Now all numbers «first» gather together and sit down at this table, all numbers «second» gather together and sit down at that table, and all numbers «third» will sit here. We have three groups, three teams. The task is: to make up from these words as many sentences on the subjects «The world of painting» and  English painters as you can do for 4 minutes. (вмикаю тиху музику).

Коли вже сформовано нові команди, ми досягли того, що кожен учень з групи одержав нову інформацію і одночасно іншим віддав свою інформацію.

6)                 O. K. Time is over. I am interested how many sentences you have composed.(Команда, яка склала більшу кількість речень, одержує право прочитати їх. Це потрібно для того, щоб команда, яка не зовсім справилася із завданням, одержала підказку.)

7)                 Well, the next step in our work. Please, number into «first, second, third and fourth». And all numbers «first» and «second», gather together and form the first team. The numbers «third» and «fourth» will form the second team. Let Andrey be a team-leader of the first team and Serhey - of the second team.

The task is: using the words and sentences which you have just made up and the words and expressions from the prompting cards on your tables make an advertisement. It must invite tourists to visit Ukrainian Art Museum (for the first team) and to visit English Museum of Art (for the second team). Your advertisements will be represented during one of the evening TV programs. The time on TV is very expensive. So you have only one minute for your advertisement.

Mrs. Team-leaders organized work in your teams, for this work you have only 4 minutes.

( Практично учні мають речення. Їх тільки треба скомпонувати і домовитись, у якій саме формі буде зроблено рекламу: монолог, діалог, інсценування).

 8)Time is over and now you must show your advertisement. Don’t forget about «1 minute». Who will be the first?

9) I’m sure that after your invitation the tourists from all over the world will visit Ukrainian and English museums of Art. Thank you.

Отже, учні вчаться швидко орієнтуватися у вивченому матеріалі, відбирати потрібну інформацію, здійснювати спільну діяльність. Завдяки таким формам роботи, на мою думку, підвищується і прагнення в більшій мірі спиратися на свідомість в оволодінні англійською мовою, розвивати мислення, пам’ять. З цього й випливає головна тенденція навчального процесу : від пізнання – до творчої діяльності, через інтерактивні методи і форми навчання – до самостійного оволодіння інформацією. А моє завдання, як учителя, полягає в тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного.

Одним із засобів підвищення мотивації учнів до вивчення англійської мови виступають комп’ютерні технології. Комп’ютер природно вписується в життя учнів і є одним із найефективніших засобів, що допомагає значно урізноманітнити процес навчання.

Закінчивши курси «Інтел. Навчання для майбутнього», зацікавилась можливістю використання нових інформаційних технологій на уроках англійської мови. З появою комп’ютерів навчання стало більш наочним. При вивченні нової лексики чи граматичних правил, чи подачі краєзнавчого матеріалу, я широко використовую презентації Power Point. Мої учні вже звикли представляти свої домашні завдання у вигляді презентацій, особливо власні монологічні висловлювання про друзів, шкільне життя, улюблені види спорту,визначних осіб, здоровий спосіб життя, традиційну кухню народів світу. Комп’ютер використовується як засіб передачі аудіо та відео інформації. У моїй колекції є багато навчальних фільмів краєзнавчого характеру, після перегляду яких учні завжди пишуть невеликий твір. Часто на уроках та на заняттях гуртка  ми вивчаємо різноманітні вірші та пісні англійською мовою, що допомагає розвивати словниковий запас учнів, покращує сприймання на слух іноземної лексики. Особливо привабливим для учнів нашого училища є використання мережі Інтернет на уроках англійської, що допомагає у проектній роботі, якій я приділяю особливу увагу. Цей вид діяльності інтегрує усі чотири види мовленнєвих навичок ще й граматику у смисловому контексті. Мотивація дуже висока завдяки тому, що учні можуть зробити власний вибір, залучити до проекту свої інтереси та досвід, і що дуже важливо учні можуть вчитися один в одного. Проекти можуть бути різноманітні, від написання розповіді про улюбленого художника чи спортсмена, на окремому аркуші з фото, до створення власних портфоліо.

Нещодавно на першому курсі навчання у групі №20 за спеціальністю «кухар, кондитер» була проведена робота над проектом «National cuisine of the world». Учні самі вибирали країну, кухню якої хотіли досліджувати. Вони описували характерні страви та напої обраної країни, традиції у харчуванні, збирали інформацію про рецепти улюблених страв того чи іншого народу. В результаті учні зібрали свої матеріали в окремі папки та створили мультимедійні презентації, а також приготували одну із типових страв вибраної країни.(Майстри виробничого навчання допомогли дітям у цьому) По закінченню роботи над проектом був проведений урок – прес-конференція.

Також наші учні працюють над створенням й інших проектів під час вивчення тем: «Environmental Problems», «Meals», «At the Doctor’s», «Political Systems of Ukraine and English-speaking Countries» - на першому курсі навчання, «Life of young people», «People and Nature», «Problems with Parents», «Customs and traditions of Ukraine and English-speaking Countries» - на другому курсі.

Цього навчального року  творча група вчителів нашого училища проводила анкетування з проблеми моніторингу впровадження проектної технології у навчальний процес. (Зокрема, при вивченні англійської мови)   Проаналізуємо результати анкетування, проведеного з теми  «Зміни, які ти відмічаєш в собі, працюючи над проектом».

-67% опитаних учнів училища відчувають збільшення у спілкуванні між вчителем і учнями;

-75% - відчувають більш легке засвоєння нового матеріалу завдяки проектній діяльності;

-83% - відчувають збільшення бажання розширювати і поглиблювати знання;

-78% -  відчувають збільшення у співробітництві з одногрупниками;

-64% - підвищення власної активності у роботі групи.

Так, це нестардатні форми роботи, але ж саме вони передбачають певну переорієнтацію свідомості вчителя. За таких умов навчально-виховний процес набуває особистісного спрямування. Сьогодення вимагає від нас докорінних змін у режисурі уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь вчителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися інформацією. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці.

На завершення треба зауважити, що використання інтерактивних методів навчання накладає вето на позицію "я вчитель (тобто я вище), а ви учні (тобто ви нижче)". Поділ на касти залишився в минулому, а сьогодні нами керує взаємонавчання - учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості й ого учнів. Сучасна педагогіка оцінює своїх освітян виключно за такими параметрами, незважаючи на стаж і статок. Ось тому, готуючись до чергового уроку, я завжди пригадую слова відомого українського педагога Григорія Сковороди:

Посередній вчитель розповідає,

Хороший учитель пояснює,

Кращий учитель демонструє,

Великий учитель надихає.

Учитель і учень ростуть разом.

Лише той Учитель, хто живе так, як навчає.

Формування комунікативної компетенції учнів на уроках іноземної мови

                                                  Дмитрук Л.О., викладач англійської мови

      Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти метою освітньої галузі “ Мови і літератури ” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

  Згідно рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках іноземної мови є комунікативна компетентність, оскільки вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі. Тому головною метою навчання іноземної мови є розвиток у школярів здатності використовувати іноземну мову як інструмент спілкування між людьми, тобто розвиток комунікативних навичок.  У навчальному процесі моделюється реально-життєва функція мови. З огляду на це навчання іноземної мови передбачає використання навчальних мовних ситуацій.

  Мовна ситуація є органічним компонентом спілкування, а в багатьох випадках виступає і як засіб комунікації. Той, хто говорить, співвідносить  з нею своє висловлювання, а, той, хто сприймає мовлення, враховує ситуацію при одержанні інформації. Зрозуміло, що без партнерів, предмета розмови і потреби у мовному спілкуванні мовного контакту не відбудеться. Стосовно навчального процесу, то тут виступає ще один додатковий фактор: партнери повинні вміти користуватись іноземною мовою. Застосування мови учнями потребує чіткої інформації і мовної підтримки. Таким чином, для забезпечення комунікації на уроці, важливо дотримуватися таких необхідних передумов як:                                              

а) організація мовного контакту(визначення партнерів);

б) пред’явлення теми розмови; 

в) формулювання мети спілкування;

г) мовна підтримка.

            

                                              1

    Виконання вказаних факторів, забезпечує формування комунікативної компетенції учнів на уроках, перетворює учня з носія академічних знань іноземної мови на соціально активну людину, здатну практично використати свої знання і вміння в межах міжособистісного та між культурного спілкування.

     Перспектива досліджуваної теми полягає в тому, що метою навчання є не просто вивчення іноземної мови, а й вільне володіння нею. У процес навчання  вчитель може також включати культурознавчі компоненти, що сприяє вихованню школярів у контексті «діалогу культур».  

                                

  1. Організація мовного контакту.  Партнерами у навчальній комунікації є учні і вчитель. При цьому застосовуються такі варіанти їх взаємодії

А. учитель ↔ клас  Б. учень ↔ клас  В. учитель  ↔ учень  Д. учень ↔ учень          Залежно від форми усного мовлення – діалогічного чи монологічного – домінує той чи інший варіант. У навчанні монологічного мовлення переважають контакти типу А і Б, у діалогічному – В і Д. 

 2. Предмет розмови. Він визначається у загальній інструкції на початку роботи. Для цього використовується: а) посилання на реальні життєві факти, стосунки, обставини, події тощо; б) демонстрація предмета розмови з допомогою зорового і слухового унаочнення; в) словесне визначення предмета розмови, що ґрунтується на уяві і досвіді учнів.

     Важливий фактор:  необхідно підбирати предмет розмови близький учням, що стосується фактів і обставин з їхнього життя.  Проте, здебільшого, наявність предмета розмови ще не є стимулом до мовної дії. Для спілкування необхідний мотив.

3. Формування потреби спілкування.  Якщо мотив спілкування не випливає з теми, то його треба сформувати  у вигляді комунікативного завдання. Ці комунікативні завдання мають різні рівні розгорнутості.

     Такі завдання об’єднуються у певній послідовності і підказують логічні зв’язки між репліками діалогу. Найбільш вдалими є завдання, які спонукають до одержання або повідомлення якоїсь потрібної для учня інформації. Це вдається тоді, коли зусилля мовців спрямовуються на вирішення якогось позамовного завдання, розв’язання  якоїсь проблеми з допомогою іноземної мови.

     Значну роль у розвитку комунікативних здібностей учнів відіграють рольові ігри. До вашої уваги три групи вправ на оволодіння діалогічним мовленням за допомогою рольової гри. 

І група – умовно-мовленнєві.

ІІ група – навчально-мовленнєві, спрямована на розвиток умінь складати діалоги. Для виконання вправ ІІ групи створюю навчально-мовленнєві ситуації і розподіляю ролі. Далі даються деякі рекомендації щодо проведення роботи на оволодіння міні-діалогом.

ІІІ група – мовленнєві вправи. Ці вправи творчі. Усі опори  знімаються, вправи мають самостійний характер і належать до мовленнєвих.

     Комунікативний шлях навчання монологічного мовлення найбільш продуктивний. На рівні формування одно-фразових висловлювань  монологічне мовлення зливається з діалогічним і фактично «виростає з нього». Тому діалогічне мовлення можна розглядати як засіб навчання  монологічного. Тут можливі і спеціальні прийоми. Основною вимогою до них є те, щоб вони забезпечували самостійність учня у виборі змісту. Характерним тут є одно-фразове висловлювання як відповідь на комунікативне завдання. Завдання такого типу орієнтуються і на двох або три-фразове висловлювання. Такі завдання пропонуються для фронтальної роботи. Реакція на них індивідуальна і відповідно має властивості комунікативного висловлювання. На рівні формування навичок більших за обсягом  монологічних висловлювань краще застосовувати прийоми, які передбачають не передачу запропонованого змісту, а  самостійне його формування:

а) визначення і включення в урок елементів окремих видів трудової і навчальної діяльності;  б) щоденне спілкування вчителя і учнів; в) застосування гри. При цьому імітується  ситуація реального життя;  г) творчі заняття: ліплення, малювання, конструювання(5,6 кл.); підготовка матеріалів до стінгазети, радіо,телепередачі їх випуск тощо(старші класи).                                                                                                                                           Процес виготовлення супроводжується коментарями вчителя і учнів.

д) систематичні інформації про події в житті класу і школи. Згодом ця робота переростає в інформацію і обговорення подій у країні та за її межами, що має серйозне виховне значення.

     Під час навчання  діалогічного мовлення, важливо  постійно перетворювати усні розмовні теми на серію комунікативних завдань. Це дає можливість учням через свій монолог щось вирішувати – доводити перевагу, виражати своє ставлення, домагатися чогось тощо.

     Такі перетворення становлять певні труднощі, але   їх застосовування по кожній темі вчить учнів вирішувати ці проблеми. Деякі завдання такого типу  формулюються як рекомендації скласти замітку до газети або написати листа про якусь подію або факт. Інший прийом – закінчити оповідання, першу половину якого прочитав вчитель. Розгортанню монологу передує деяке опрацювання мовного матеріалу, який  виявляється потрібним. Згодом цей матеріал в разі потреби пропонується у мовлення учнів.

4.Мовна підтримка. Для підтримки мовної діяльності учнів доречним є застосовування мовних опор: а)повний готовий текст діалогу або монологу;

б) ключові слова. Ключові слова  мають подвійну функцію: вони сприяють правильному мовному оформленню речень і засвоєнню мовного матеріалу; ключові слова можуть вказувати на послідовність формування змісту розмови. У такій ролі виступають слова, які несуть смислове навантаження.

в) розмовний зразок. Він складається з однієї або кількох пар реплік, логічно пов’язаних між собою. Перша фраза служить стимулом, друга – зразком для реакції.

Своєрідною формою розмовного зразка є питання і очікувана відповідь, а також накази, що вимагають певного мовного акту.

     Використання інтеракцій надає можливості учням стати головними діючими особами на уроці (учитель вже не є центральною фігурою), розвиває уміння виконувати різні види діяльності. Діти вчаться бути толерантними, приймати всі ідеї, які виникають під час спроб спілкування.

     Коли учні працюють у формі інтеракції з будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, набувають комунікативної компетентності, не помічаючи, що їхнім інструментом є саме іноземна мова. Набуті навички вони використовують для розвитку власного творчого потенціалу: чим більше вони знають і вміють, тим легше їм створювати власні творчі ситуації.

      Умовою і результатом інтерактивного навчання є сформованість в учнів здатності і бажання вчитися самостійно, здійснювати пошук інформації з використанням різноманітних джерел, застосовувати знання в нових ситуаціях, виробляти вміння діяти, прагнути саморозвитку. Для цього варто  використовувати на уроках:

  групові та парні форми роботи;  роботу з різними джерелами інформації;

  проектні форми роботи;   інші види творчих робіт.

   Проблеми, труднощі та шляхи їх подолання

   Поряд із цим існують певні проблеми: опанування  дітьми реалій життя у франкомовних країнах, подолання страху перед  помилками, мотивація до опанування іноземною мовою.

Для їх вирішення необхідно:

·        створити психологічний комфорт, що допомагає учням подолати страх перед помилками, вільно приступити до роботи, орієнтуючись на успіх. 

·         стимулювати створення таких ситуацій, в яких спілкування було б природнім і в яких учні можуть вживати в реальному спілкуванні все те, що вони вивчили формально.  

·         крім ситуативного мовлення систематично організовувати парну роботу. За умов парної роботи всі учні в класі отримують можливість говорити, висловлюватися.  Робота в парах передбачає час на обдумування, обмін ідеями з партнером. І лише потім думки озвучуються перед класом. Під час групової роботи в учнів виникає бажання фантазувати, спілкуватися, формується впевненість у власній значимості. До активної діяльності долучаються навіть найпасивніші. Така робота знімає напругу, ліквідує дефіцит спілкування іноземною мовою.

     Висновок

  Досвід сприяє формуванню в учнів стійкого інтересу до вивчення іноземної мови, внутрішньої мотивації до опанування іноземною мовою. Активізується пізнавальна діяльність школярів, розвивається культура мовлення, мислення, спілкування. Учні оволодівають загальними прийомами комунікативної компетенції , вчаться  аналізувати, систематизувати та порівнювати.